«Село моє – ти частка України»

«Село моє – ти частка України»

      З нагоди 50- річчя відновлення Теофіпольського району у Новоставецькій ЗОШ І-ІІІ ст. відбулася зустріч з шанованими людьми нашого села «Село моє – ти частка України», організована працівниками будинку культури Довжук Л.Б. та Шклярук Л.Г.

         Можливо, в історичному вимірі 50 років – незначний час, але для нашого регіону цей час надзвичайно багатий, наповнений колосальною кількістю подій, звершень та здобутків.

         Бібліотекар познайомила школярів з історією творення та відновлення району, розвитком господпрства та його досягненнями.

         Історія Теофіпольщини тісно пов’язана з історією нашої держави. Непростий шлях її творення втілений у характері наших людей, у їх цілеспрямованості, у їх любові до рідної землі.

       Стоїть на березі річки Полкви наше красиве село Новоставці. Судячи з історичних документів йому 596 років. У 1963 році місцевиий колгосп одержав назву «Труд», об’єднавши села Новоставці, Кривовілька, Коров’є. Спеціалізованому господарству по виробництву м’яса потрібний був вимогливий і діловий керівник, тому у 1979 році таким керівником колгоспу був обраний Василь Корнійович Шуляк.

        Велику увагу приділяв В.К.Шуляк сільським промислам. У колгоспі стали діяти цегельний та асфальтний заводи, теплиця, цехи по переробці фруктів та ягід, забійний та ковбасний цехи, цехи по виготовленню пам’ятників, декоративній обробці деревини, виготовленню щіток, піщаний кар’єр. Дуже любив  будівництво. Завдяки його зусиллям у селі Новоставці збудовано двоповерхову середню школу, дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт, стадіон, спортзал, більше двох десятків житлових будинків. Велику роботу провів по благоустрою села.

           «Це ж моє. Я тут народився. Тут мої діди-прадіди топтали цю землю, орали, сіяли. Я хочу гордитися своїм краєм, подільськими людьми працьовитими», -  говорив Василь Корнійович.

          Запрошена на зустріч Віра Володимирівна Шуляк детальніше розповіла про досягнення та результати праці свого чоловіка, людину, віддану своїй справі, справі на благо розвитку своєї маленької батьківщини.

          Село наше красиве і квітуче. Але все ж справжньою його окрасою є люди. Ми бачимо їх щодня, вони живуть поруч, вони скромні і працьовиті. Вони не звикли до слави, але їх щоденна праця, життя – то джерело людської мудрості і самовідданості.

          Із цікавістю слухали наші учні про розвиток освіти та культури. Гостя організованого заходу, вчителька-пенсіонерка Ганна Романівна Верхогляд, поділилася спогадами про роки її праці на освітянській ниві, про складні умови, в яких працювали учителі(відсутність водогону, пічне опалення, маленькі приміщення при великій наповнюваності класів, нехватку підручників та методичних матеріалів) і попри все величезне бажання дітей вчитися. Згадались і кращі вчителі того часу – Довжук Н.Г., Стріхар П.П., Довжук З.Д., Патлай О.М., Середа В.Х.

         Велика увага приділялася і приділяється спорту у Новоставцях. У 80- роках у нас уже був майстер спорту СРСР по важкій атлетиці - Богонюк В.Л., три кандидати в майстри спорту – Маринюк С.С., Маринюк М.С.,  Вальчук А.В. Спортивними успіхами району та села поділився запрошений на захід колишній випускник Новоставецької ЗОШ, а нині голова села А.В.Вальчук.

         Ми безмежно вдячні організаторам такого важливого заходу, який поглибив інтерес до історії рідного краю, дав можливість відчути приналежність до української нації. Завдання кожної дорослої людини – виховувати у наших дітей любов до рідної землі, до своєї держави, бажання більше знати про неї, вносити свій особистий вклад у її розвиток та процвітання, прикласти максимум зусиль аби дитинство наших дітей було щасливим, адже вони – наступні розбудовники свого села, району, Української держави.

Євгенія Дем’янова,

директор Новоставецької ЗОШ І-ІІІ ст.