День пам’яті Чорнобильської трагедії в школі

День пам’яті Чорнобильської трагедії в школі

Чоних дат в історії людства немало. Найстрашніше, що усіх спіткало, – це вибух на Чорнобильській АЕС. Вже минуло 32 роки, але скільки б часу не пройшло, слово «Чорнобиль» полум’янітиме чорним вогнищем скорботи.

Учні Новоставецької ЗОШ І-ІІІ ступенів вшанували пам’ять жертв Чорнобильської катастрофи. Бібліотекарем Король Ганною Михайлівною було організовано виставку «Чорнобиль – мій біль». У нашій школі класні керівники провели виховні години, заходи, хвилини інформування.

Також відбувся захід для 5-8 класів "Чорнобиль - наша біль і наша мужність", який підготували учні 7 класу з класним керівником Тамарою Володимирівною Павлюк. Ведучими були Горобець Христина та Грух Даша, які розповіли і про невидиме випромінювання (радіацію) і про «ліквідаторів» та показали відеоролик «Перші ліквідатори». А дружина Короля Леоніда Сергійовича наша бібліотекар Ганна Михайлівна розповіла про епізод із життя свого чоловіка, який був там. «Ризикуючи своїм життям, кинувся з товаришами до пошкодженого реактора», - говорила вона. Адже вибухи були не ядерними, а хімічними, як наслідок перегріву реактора і накопичення великої кількості газів, що з'явились під час неконтрольованої реакції. Потужність вибухів була настільки великою, що було зруйновано стальну і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних матеріалів.   Лише через три тижні при допомозі 4 тисяч тон піску, бору, свинця і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, і запобігти подальшому забрудненню грунту. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей. Через традиційну в СРСР секретністьвід громадян приховувалась інформація про дійсні масштаби катастрофи,і в найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші дні після аварії не здійснювались жодні заходи по захисту населення від радіації.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом", збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію.

На завершення виховної години діти засвоїли моральних три уроки трагедії:

1-й - безвідповідальність (не були готові до такої аварії),

2-й – милосердя (всі відгукнулися на біду),

3-й – патріотизму (ми мусимо пам’ятати про подвиг пожежників).

Уже давно віддзвеніли Чорнобильські дзвони, а ми все пам’ятаємо тих, хто пішов у вогонь рятуючи людство від біди. Наша пам’ять і пам’ять наступних поколінь знову і знову буде повертатися до тих трагічних квітневих днів 1986 р. Нехай мирний атом служить на благо людства.